Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://bahadm.cg.gov.ua/old

29 травня 2017

31 Серпня 2018

Чернігівщина активно долучається до заходів енергоефективності та запровадження «чистої» енергетики

Ключові здобутки останніх чотирьох років у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, а також плани на майбутнє презентував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час прес-конференції вчора, 30 серпня.

Серед представлених досягнень: понад 1,1 мільярда євро залучених «зелених» інвестицій у проекти відновлюваної енергетики; 6 мільярдів кубічних метрів заощадженого газу за рік; 1,2 мільярда євро щорічної економії на закупівлі газу; 190 укладених ЕСКО-контрактів; 7 мільярдів гривень інвестицій в утеплення житла.

Так, скорочення споживання газу на 6 мільярдів кубічних метрів за рік населенням, бюджетною сферою та підприємствами ТКЕ дозволить залишити в економіці країни 1,2 мільярда євро щороку.

Зокрема, в Чернігівській області споживання природного газу знизилося більше ніж на 24,5 мільйона кубічних метрів на рік.

Такий рівень досягнень дає можливість регіонам Україні ставати енергонезалежними, економічно міцними; створювати нові робочі місця завдяки проектам із заміщення газу; поповнювати місцеві бюджети; зменшувати оплату за енергоносії українськими родинами.

Отриманому результату також сприяло додаткове встановлення близько 2000 МВт потужностей, що генерують тепло «не з газу». У вказані проекти інвестовано понад 460 мільйонів євро.

Наступна стратегічна ціль – досягти щорічного скорочення споживання ще 5 мільярдів кубічних метрів газу до 2022 року.

Важлива ініціатива Держенергоефективності, яка успішно запрацювала і допомогла населенню заощаджувати на енергоресурсах, – програма «теплих кредитів». Завдяки цій програмі лише за невеликий період, із кінця 2014 року і по сьогоднішній день, в енергоефективність житлових будинків інвестовано 7 мільярдів гривень. Програмою скористалося більше півмільйона родин, яким держава відшкодувала 2,3 мільярда гривень.

Крім того, програма дозволила скоротити споживання близько 230 мільйонів кубічних метрів газу на рік.

Так, на Чернігівщині з початку 2016 року видано понад 12 тисяч «теплих кредитів» на суму більше 191 мільйона гривень. На сьогодні позичальникам компенсовано понад 65,1 мільйона гривень з державного бюджету та майже 1,3 мільйона гривень з обласного.

Окрім «теплих кредитів», Держенергоефективності ініціювало впровадження альтернативного механізму утеплення будівель та житлових будинків – ЕСКО. Завдяки ефективним законодавчим змінам, ринок ЕСКО запрацював в Україні. На сьогодні вже укладено 190 ЕСКО-договорів на суму близько 200 мільйорнів гривень.

За ініціативи Агентства у співпраці з центральними та місцевими органами влади сформовано базу з 16,7 тисяч цікавих для інвесторів ЕСКО-об’єктів.

З них 946 – обєкти бюджетних установ Чернігівської області, в тому числі 154 в місті Чернігові.

Крім цього, ЕСКО запрацювало і на об’єктах державних установ. У співпраці з Агентством Держводагентство провело роботу щодо залучення інвесторів у модернізацію чотирьох насосних станцій. Сьогодні вже укладено ці 4 ЕСКО-контракти. Економія бюджетних коштів складе до 310 тисяч гривень на рік під час дії договорів, а після їх завершення – більше 3 мільйонів гривень щороку.

Держенергоефективності також розпочало впровадження системи енергоменеджменту в бюджетній сфері. На сьогодні 95 міст та 11 областей уже впровадили енергомоніторинг.

На Чернігівщині енергомоніторинг проводиться в обласному центрі, Мені, Ніжині та Сосниці.

Ефективним кроком до енергонезалежності країни та її інвестиційного процвітання є розвиток відновлюваної енергетики. Після розробки та запровадження законодавчих стимулів суттєво прискорено впровадження нових «зелених» проектів. Так, за чотири роки понад 1,1 мільярда євро інвестицій залучено в розвиток вітчизняної «зеленої» енергетики на користь України.

На сьогодні у Чернігівській області загальна потужність відновлювальної енергетики становить 5,6 МВт.

За І півріччя 2018 року вироблено майже 15 мільйонів кВт/год. електроенергії з відновлювальних джерел. Найбільше – Корюківською ТЕС ТОВ «Кліар Енерджи» – 13,2 мільйона кВт/год.

У Чернігівському районі біогазовою установкою ТОВ «Кліар Енерджи-Чернігів», що розташована на території полігону ТПВ в с. Новий Білоус вироблено майже 1,6 мільйона кВт/год.

Седнівською ГЕС ПАТ «Чернігівобленерго» вироблено 21,2 тисячі кВт/год.

Крім того, запущено ще 19 генеруючих установок, які працюють на енергії сонця, потужністю понад 235 кВт.

Загалом в області налічується 62 такі обєкти потужністю майже 800 кВт. І за 6 місяців поточного року ними вироблено біля 350 тисяч кВт/год.

Аби стимулювати інтерес інвесторів до українських «зелених» проектів, Держенергоефективності разом із партнерами розробило та запровадило Інтерактивну інвестиційну карту «UAMAP». На якій опубліковано понад 100 потенційних проектів, що шукають фінансування на загальну суму понад 4 мільярди євро. Це справжня діюча платформа для контакту розробників проектів та інвесторів.

Ще одним важливим досягненням стало приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA).

Сьогодні на порядку денному в Держенергоефективності низка ініціатив, таких як: запровадження нової системи підтримки відновлюваної енергетики (система аукціонів); впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії; розвиток сфери використання відходів для виробництва енергії; створення ринку твердого біопалива; розвиток сфери виробництва рідких біопалив; запровадження ринку «зелених» облігацій.

 

За інформацією Управління комунікації 
та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності,
Департаменту житлово-комунального господарства
та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської облдержадміністрації

 

10 Липня 2018

ОСББ: Гуртуємося! Разом тепліше та дешевше

Хоч в Україні ОСББ створені досить давно, однак запрацювали вони кілька років тому. Скептики в таких об’єднаннях вбачають велику загрозу. Оптимісти ж, та люди, які хочуть стати ближчими до Європи, та, зрештою, просто покращити власні умови проживання, надихаються місцевими та зарубіжними практиками.

Про роботу ОСББ «Святомиколаївське» (м.Чернігів) розповідає його керівник Андрій Дмитерко.

 

 

Наразі ОСББ «Святомиколаївське» завдяки заміні ламп розжарювання в місцях загального користування на LED-освітлення платить у 10 разів менше, а завдяки модернізації системи опалення жителі не відчули на власному гаманці здорожчання газу.

— Простий, але досить показовий приклад: у під’їздах стало чистіше. І не тому, що краще прибирають, а тому, що жителі розуміють, що це їх кошти. Усвідомлення того, що ти живеш не лише в квартирі, а й в будинку загалом, таки приходить. Втім, поки не всі розуміють, що ОСББ — це спільне господарювання, а не лише відповідальність його керівника, — каже Андрій Дмитерко.

Варто зазначити, що 10 ОСББ Чернігова вже висловили готовність об’єднатися в Асоціацію. Така інституція допоможе в реалізації не лише місцевих проектів, а й стимулюватиме братися до роботи з європейськими партнерами

За матеріалами ЗМІ

 

10 липня 2018

На шляху до енергоефективності. З чого почала Сосниця?

«Ми знайшли здібного та зацікавленого земляка. Дали йому можливість розвивати свої навички. Згодом закупили програмне забезпечення для моніторингу споживання енергоносіїв бюджетними установами «Енергобаланс» і почали рахувати», — так напрочуд оптимістично починається історія енергоефективності Сосницької ОТГ.

Сосницька ОТГ була утворена восени минулого року і об’єднала 6 сільських рад. До неї увійшли села: Ганнівка, Мале Устя, Волинка, Загребелля, Гапішківка, Масалаївка, Киріївка, Матвіївка, Полісся, Пекарів, Кнути, Костирів, Синютин, Чорнотичі.

За перспективним планом ця ОТГ мала покрити весь район, втім, чомусь, не всі села підтримали цей задум. Однак, уже зараз є можливість охочим доєднатися.

Втім про все по черзі.

Ще до об’єднання (у січні 2016 року) Сосниця приєдналася до «Угоди мерів» і взяла на себе добровільні зобов’язання зменшити до 2030 року викиди парникових газів не менш як на 20% . Більш того – у відкритому зверненні очільник громади Андрій Портний говорив про амбітне 30-відсоткове зменшення.

На сьогодні громада розробила План дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) та чекає на його затвердження. Досить довго, зі слів голови Сосницької ОТГ, гальмували створення подібної стратегії монополісти у сфері енергетики.

Селище є членом Асоціації «Енергоефективні міста України».

— Асоціація та зокрема «Угода мерів» — є для Сосниці стартовий майданчиком, можливістю вдосконалюватися за сприяння європейських партнерів. На жаль, поки робота рухається досить повільно. Однак, вже маємо підтримку і прагнення, — зазначає Андрій Портний.

Енергомеджер зі специфічним обов’язком

Сосницька ОТГ одна з небагатьох, яка відразу усвідомила, що якісний енергоаудит — більша частина успіху в питанні ощадливості. Відтак у штаті ради ОТГ працює енергоменеджер. Як зазначає очільник громади, шукати його довго не довелося. Людина своя, місцева, з технічною освітою та з великим бажанням розвиватися в наразі затребуваному напрямі — енергоефективності.

Про алгоритм роботи громади у зазначені сфері — у прямій мові Андрія Портного.

На перший погляд енергомеджер може здатися таким собі «ябедою». Адже після вивчення ситуації у конкретному закладі він відслідковує чи дотримуються ним наданих рекомендацій, якщо ж ні, то голова ОТГ отримує про це доповідну.

— На жаль, поки виконавча дисципліна неідеальна. Втім саме в такий спосіб її і хочемо удосконалити. Доповідні — це така ж частина моніторингу, — зауважує Андрій Портний.

Про зроблене і перше в черзі

У 2017 році здійснено реконструкцію опалення місцевого дитячого садка «Сонечко». Будівля опалювалась природним газом – тож за сезон витрачали майже 17 тисяч кубів.

За кошти Державного фонду реконструкції та розвитку (602 тисячі гривень) та місцевого бюджету (427 тисяч) замість газових коштів встановлено твердопаливні (потужністю 100 кВт) з можливістю регулювати потужність та механічним завантаженням палива, змонтовано нові насоси, відремонтовано теплотрасу та приміщення котельні.

У селищній раді кажуть, що результати вже відчутні: раніше витрачали близько 400 тисяч гривень, то цьогоріч вийшли на 100-150 тисяч.

До слова, дрова поки теж не купували. В топку йшли гілки після санітарної чистки дерев вулиць селища. Та й котлом на пелетах поки не було необхідності користуватися.

Про зміни в садочку — у прямій мові завідувачки закладом Валентини Гришенко.

Протягом двох років за таким же механізмом замінили вікна та дверні конструкції у Сосницькій районній гімназії ім.О. Довженка. Частково замінено та утеплено дах. Зараз стоїть питання про загальне утеплення приміщення, заміну системи вентиляції.

Ще один важливий об’єкт — Сосницький районний будинок культури. Він потребує капітального ремонту, а саме : заміни покриття покрівлі, віконних та дверних блоків, ремонту ґанку з облаштуванням пандусу, ремонт тріщин у вимощенні будівлі.

Приміщення, якому більше 50 років і яке жодного разу нормально не ремонтувалось, наразі практично не можливо обігріти через високий відсоток втрату тепла.

Це питання планують частково вирішити за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток територій.

Думають в громаді і про стимулювання населення до енергозбереження. Восени в ОТГ заплановано провести Дні сталої енергії. У минулому році була прийнята місцева програма про відшкодування тіла «теплого кредиту». За рік на ці потреби використано близько 200 тисяч гривень. ОСББ мали змогу отримати 20% тіла кредиту. Є приклад, коли багатоквартирний будинок змінив вікна та вхідні конструкції, заплативши лише 10% від загальної вартості.

Цьогоріч цією ж програмою передбачено 300 тисяч гривень.

— Я мав можливість вивчати досвід енергоефективності в Норвегії та Польщі. Модель роботи останньої країни нам, звичайно ж, ближча. Та все ж, на жаль, Україні ще досить далеко до такого ж рівня фінансування державою подібних заходів. Втім, ми можемо заручитися підтримкою ЄС. У планах — якісний проектний менеджмент, — акцентує голова ОТГ.

За матеріалами ЗМІ

 

 29 червня 2018

Звідки взяти мільйони на енергоефективність?

Витрати на енергоефективність вимагають значних інвестицій. Можливість акумулювати кошти для фінансування таких заходів дає Державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) - один з еластичних і дієвих інструментів впливу держави на регіональний розвиток.

ДФРР наповнюється із державного бюджету. За принципом – 1% від загального обсягу доходів держбюджету, що передбачає відповідний закон. Свого часу таку практику впровадили як нововведення – для відмови від тодішньої моделі виділяти кошти виключно на будівництво нових об’єктів бюджетної сфери. Тож головна «фішка» ДФРР – конкурсний підхід.

Кошти ділять за пропорцією: кількість населення та показник валового регіонального продукту у розрахунку на 1 особу.

Довідково. Загальний обсяг ДФРР на 2018 рік становить 6 мільярдів гривень. З них Чернігівській області передбачено 115,7 мільйона гривень.

Готувати і подавати проекти до ДФРР можуть органи державної влади та місцевого самоврядування. Головне – аби вони змогли співфінансувати проект на рівні не менше 10%.

Ще одна обов’язкова умова — відповідність ініціативи пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року , а також місцевим стратегіям.

* * *

Алгоритм підготовки та оцінки проектів простий і здійснюється через інтерактивну платформу:

- регіональна комісія оголошує конкурсний відбір проектів – зазвичай, на сайті обласної адміністрації;

- представники органів влади, місцевого самоврядування та ОТГ отримують від адміністратора доступ до платформу та вносять інформацію про проект;

- члени комісії оцінюють заявлені проекти також через платформу;

- на основі оцінки система формує рейтинг, який своїм голосуванням затверджує регіональна комісія;

- сформований і затверджений список подається до Мінрегіону, яка перевіряє проекти на відповідність вимогам законодавства;

- остаточний перелік проектів своїм рішенням схвалює Кабмін (за погодженням із  Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету);

- отримавши це рішення, Мінфін спрямовує гроші в область.

До складу Регіональної комісії при Чернігівській ОДА входять 18 осіб. З них 6 – працівники обладміністрації, ще шестеро – представники громадських організацій.

Засіданні Регіональної комісії ДФРР транслюється он-лайн.

* * *

Як оцінити складову проектів – енергоефективність?

Член комісії від громадської організації «Центр сприяння розвитку громад» Римма Олексенко: Виважене, розсудливе використання енергетичних запасів, комплексний підхід в заощадженні ресурсів. Був період коли всі переходили на газове опалення, ставили модельні газові котельні, бум обміну твердопаливних котлів на газові. Що маємо сьогодні? З регіонів подано велику кількість проектів, де проводить така ж заміна, тільки навпаки, міняємо газові на твердопаливні. Виготовляємо ПКД на реконструкцію котельні, забуваємо про утеплення стін, вентиляцію приміщення, систему опалення, заміну вікон, дверей і таке інше. Має бути системний підхід до вирішення даного питання».

Секретар Регіональної комісії з відбору проектів ДФРР, начальник відділу державних інвестицій Департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації Ірина Помеленко: До проектів, які передбачають заходи з енергоефективності, мають додаватись підтверджуючі документи: енергетичний паспорт або ж копія розділу енергоефективності з проектної документації. 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Чернігівської облдержадміністрації

 

14 червня 2018

З обласного бюджету відшкодовуватимуть відсоткові ставки за «теплими кредитами», отриманими в державних банках

Про це домовилися учасники наради, яку вчора, 13 червня, провів заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської облдержадміністрації Андрій Ярош.

Відповідні договори про співробітництво укладені з державними банківськими установами – АБ «Укргазбанк» та АТ «Ощадбанк». Документами передбачено відшкодування відсоткової ставки за «теплими кредитами», отриманими в зазначених банках як населенням, так і ОСББ та ЖБК з 23 квітня цього року. Мова йде про 242 кредити на загальну суму понад 14 мільйонів гривень, надані фізичним особам. А також 4 кредити на суму біля 4 мільйонів гривень, що будуть найближчим часом видані об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.

Як повідомлялося раніше, в березні постановою Уряду були внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження. У зв’язку з цим, дія Програми стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Чернігівської області на 2018-2020 роки була тимчасово призупинена.

У травні рішенням обласної ради до зазначеної Програми внесені відповідні зміни. Тож компенсація відсоткової ставки «теплих кредитів» за рахунок обласного бюджету продовжена. Нагадаємо, що за цією Програмою відшкодовується 10 % відсоткової ставки «теплих кредитів».

За інформацією Департаменту житлово-комунального господарства
та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської облдержадміністрації

 

6 травня 2018

Роль маленьких міст у глобальній екологічній меті

Більшість громадян упевнені, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС (далі – УА) стосується виключно економічних та торговельних питань. Адже саме на ці пункти робився наголос під час політичних перемовин, підписання та безпосереднього виконання Україною взятих зобов’язань.

Втім УА містить не менш важливий компонент – екологічний. Для більшості європейських країн питання екології та збереження довкілля давно стали ключовими. Поступ у цій сфері важливий для наших європейських партнерів як демонстрація сталого розвитку України та її готовності спільно з ЄС регулювати власні рівні національної охорони навколишнього середовища згідно з міжнародними вимогами.

Як УА торкається теми екології і яким чином пропоновані європейські механізми можуть працювати у міських громадах Чернігівщини, можна побачити на прикладі Менської міської громади.

Екологія в Угоді про асоціацію

Україна має багато попрацювати у сфері охорони навколишнього середовища. Теоретично все просто — законотворці повинні наблизити українські регуляторні документи до вимог ЄС. В Угоді про асоціацію та додатках до неї перераховані відповідні зобов’язання України. Загалом треба імплементувати 29 директив та регламентів ЄС у 8 основних екологічних сферах.

Витримки з першоджерела:

Питання екології та навколишнього середовища турбує європейців у глобальному контексті. Адже навіть питання економіки у ЄС розглядаються виключно через призму сталого розвитку, який, у свою чергу, має враховувати, зокрема, й екологічні інтереси (стаття 289 УА).

Окрім того, УА зафіксувала законодавче гарантування Сторонами високого рівня охорони навколишнього середовища (стаття 290 УА).

Загалом УА передбачає ефективну імплементацію у законах та практиках багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища (стаття 292). А екологічна політика ґрунтуватиметься на принципі обережності та обов’язковості превентивних заходів, відшкодування в пріоритетному порядку шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, та сплати штрафу забруднювачем навколишнього середовища (стаття 292).

Співробітництво між сторонами може охоплювати впровадження природоохоронного законодавства, розвиток галузевих стратегій у галузях покращення якості повітря; якості води та управління водними ресурсами, управління відходами та ресурсами, захист природи, промислове забруднення та промислові аварії; хімічні речовини, а також фінансові стратегії залучення інвестицій в інфраструктуру й технології (стаття 365).

З іншого боку – реформи екологічної складової УА мають великий відсоток регіонального контексту. Особливо, враховуючи процеси децентралізації: громади отримали нові повноваження, зокрема щодо природоохоронного контролю.

Основні практичні завдання: привчити українців до правильного споживання енергії, зменшити викиди парникових газів та навчитися використовувати передбачені в УА фінансові важелі (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк з реконструкції і розвитку та інші міжнародні фінансові організації).

Піонером з ефективного поєднання всього зазначеного можна назвати місто Мену на Чернігівщині.

Енергоефективність та екологія: хронологія менського сценарію

Перші практичні кроки до ефективного використання енергії Мена здійснила ще у 2013 році, коли приєдналася до Угоди мерів – екологічної ініціативи ЄС. Таким чином, місто зобов’язалося знизити викиди СО2 на 20 % до 2020-го.

Уже наступного року міська рада затвердила План дій сталого енергоефективного розвитку до 2020 року. Тоді ж з’явилися і перші ідеї щодо проектів – модернізація вуличного освітлення, встановлення енергозберігаючих вікон, утеплення дитсадка, перехід на альтернативні джерела опалення, ремонт теплотрас.

Читати також: Як Угода мерів та європейські гроші вчать економити і берегти довкілля

Тоді ж підготували й проектну заявку на модернізацію системи вуличного освітлення міста. Знайшли і можливе джерело фінансування – грантова програма Європейської Комісії «Демонстраційні проекти Угоди мерів».

У лютому 2015 року Мена перемогла у грантовій програмі та отримала сертифікат на 500 тисяч євро. Ці гроші мали покрити до 80 % усього кошторису проекту.

- Перші кошти — півмільйона євро — за проектом щодо освітлення сподіваємося отримати вже наприкінці березня цього року. Ще треба укласти договори з фінансовими установами, аби можна було одержати на рахунки іноземну валюту. Треба також обрати менеджера проекту, який вестиме його далі. Представництво ЄС в Україні координуватиме роботу з надання подальшої ефективної допомоги у створенні в містах-грантерах передумов для планомірного й безперешкодного виконання грантових контрактів із дотриманням усіх вимог та рекомендацій Європейської Комісії, – так пояснював механізм подальшої роботи Федір Фесюн.

Довідково. Загальний бюджет проекту становить 638 тисяч євро, з яких 500 тисяч – кошти фондів ЄС, решта – кошти Державного фонду реконструкції та розвитку. Мета проекту – повністю реконструювати систему вуличного освітлення. За планом мали встановити 1403 нові світильники, які б управлялися автономно. Додатково змінити мережі та щитові. Регулювання яскравості сприятиме суттєвій економії електроенергії. Орієнтовне скорочення споживання – до 66 %.

У 2015-2016 роках реалізована перша частина проекту – встановлено 331 сучасний ліхтар. На це витрачено кошти ДФРР. На заміну решти ліхтарів — кошти ЄС. Втім оперативно виконати цю частину проекту не вдалося – через проблеми з проведенням конкурсу на закупівлю товарів та послуг.

– Міська рада кілька разів проводила тендерні закупівлі на суму грантових коштів. Втім, з різних причин ці тендери відмінені. Для прикладу, одна з фірм, що за підсумками тендеру зайняла друге місце, оскаржила його результати. В іншому випадку міська рада зрозуміла, що із запропонованими учасниками тендеру цінами неможливо зробити якісне освітлення, відтак проект не пройде верифікацію і не буде зарахований як результативний, – свого часу пояснював секретар міськоюї ради Юрій Стальниченко.

Тож наприкінці 2017 року міська рада домовилась з Представництвом ЄС про продовження терміну проекту – фактично до липня 2018 року.

Також Єврокомісія дала згоду на проведення тендерних закупівель по європейським правилам, з врахуванням пріоритету якості робіт, а не найнижчої ціни. У результаті, переможцем тендеру став консорціум «Світло Менщини».

Довідково. Консорціум «Світло Менщини» – це об’єднання двох підприємств: ТОВ «Промінвестбуд Славутич» (підрядник по встановленню першої «хвилі» ліхтарів у 2015 році) та ТОВ «Атілос» (власне виробник ліхтарів та супутньої продукції). Консорціум взявся реалізувати проект за 10,2 мільйона гривень. До виконання супутніх робіт долучили і місцеве комунальне підприємство «Менакомунпослуга», працівники якого допомагають демонтувати старе обладнання, вирубувати дерева та чагарники, що заважають роботам.

Нові ліхтарі на вул. Сіверський шлях, м. Мена

Наразі в Мені активно замінюють ліхтарі. Роботи, а саме монтаж світильників, заміна кабелів, встановлення та налаштування системи управління мають бути завершені до кінця липня. Додатково у проекті передбачені кошти на навчання працівників, що управлятимуть системою освітлення.

На відео: Центральна вулиця Мени Сіверський шлях з новими «євроліхтарями»

Очевидно, що проект із модернізації вуличного освітлення у Мені демонстраційний. Він покликаний переконати не тільки місцевих жителів, а й інші малі міста працювати в напрямку енергоефективності, економії ресурсів та охорони навколишнього середовища. І працювати мають не тільки «єврогроші», а й місцеві фінанси. Для цього у громад є не тільки власні бюджети, а й можливості реалізувати проекти з допомогою ДФРР чи знайти фінанси у міжнародних організацій та фондів.

Друге, і не менш важливе. Проект має комунікаційну складову. І це логічно, Адже для ЄС важливо не лише підтримати екологічно спрямований проект, а й одночасно підвищувати екологічну самосвідомість жителів громади.

– Проект передбачає інформаційну кампанію. Її мета – підвищити обізнаність щодо важливості зменшення впливу на навколишнє середовище. Вже багато чого зроблено, проводились Дні Сталої Енергії, публікувались статті, виходили інформаційні матеріали, відеосюжети, – розповідає Андрій Сухорябов, голова правління Центру Партнерства та Інновацій «Синергія», керівник Проекту «Реконструкція вуличного освітлення в м. Мена».

До комунікації долучили молодь – цього року в Мені за ініціативи Молодіжної ради відзначатимуть Міжнародний День Світла – у рамках місцевого традиційного Троїцького ярмарку. На вересень, до Дня міста, заплановані Дні Сталої Енергії.

 

На відео: Андрій Сухорябов про комунікаційну складову проекту та досвід міської ради у підготовці проектів

Третє і найголовніше – і це добре видно на прикладі Мені – громади починають підходити до вирішення місцевих проблем комплексно.

– Насправді міська рада кардинально змінилася завдяки проекту з модернізації вуличного освітлення. Якщо раніше думали про прості проекти – десь замінити асфальт, пофарбувати стіну, то зараз працівники проходять більш широко та глибоко до проектів, шукають міжсекторальні зв’язки, тобто як проект вплине на соціальний стан, на соціальні групи. І це дозволяє потім відслідковувати ефективність проектів, – переконаний Андрій Сухорябов.

Маленький крок для Угоди мерів – але великий для громади

Менська міська рада задумалася про економію енергії та палива ще у 2011 році. І місто обрало саме механізм Угоди мерів для реалізації задуманого. Втім вже зараз питання енергозбереження набуло ширшого змісту – це і енергомодернізаціїя, і скорочення викидів СО2, і енергоаудит.

Варто зазначити, що модернізація вуличного освітлення у Мені дозволить знизити споживання електроенергії на 66 %, з 785 до 270 Мегават/рік. Орієнтовне зниження викидів СО2 – з 832 до 283 умовних тон на рік.

Заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської ОДА Андрій Ярош:

– Майже будь-який поступ у сфері енергоефективності та енергозбереження має позитивний вплив на сферу збереження навколишнього середовища. Перш за все, зменшення споживання будь-якого енергоресурсу тягне за собою зниження шкідливих викидів в атмосферу. Крім того, сучасне котельне обладнання та новітні технології, що використовуються для виробництва енергії, забезпечують зменшення споживання первинних ресурсів (дров, пелетів, торфу, вугілля, газу). Наразі неможливо цілком відмовитися від їх прямого спалювання. Утім для початку варто оптимально вибирати паливо в залежності від його калорійності та ціни, а також погодних умов. Так, для вироблення теплової енергії можна одночасно використовувати як природний газ, тверде паливо, так і електричну енергію.

Варто зазначити, що найбільшими споживачами енергії у нашому регіоні, а відповідно і джерелом викидів, є домогосподарства. Тож чи не першочерговою складовою в усіх профільних проектах має бути саме просвітницько-комунікаційна складова.

У випадку із модернізацією вуличного освітлення алгоритм простий: встановлюємо сучасні економні освітлювальні прилади – зменшуємо споживання електроенергії — менше продукту горіння для її вироблення, і як результат – зниження викидів шкідливих речовин.

Економне використання ресурсів має стати звичкою українців. Це не просто європейська мода, це – спосіб життя сучасної людини.

 

Матеріали підготовлені в рамках проекту
«Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа»

 

30 березня 2018

У Добрянській загальноосвітній школі відкрили котельню на твердому паливі

Нова блочно-модульна котельня на альтернативному паливі відтепер зігріватиме школярів Добрянської загальноосвітньої школи в Ріпкинському районі.

– Дуже приємно бути присутнім на такому заході, адже ми спільними зусиллями зробили добру справу. Питання енергоефективності комплексне, стосується всіх сфер діяльності району. Вважаю, що витрати на котельню виправдані: температура в класах відтепер постійно триматиметься на рівні комфортних для навчання умов, а перехід із газу на тверде паливо зекономить кошти – більше 100 тисяч гривень за сезон, – зазначив голова Ріпкинської райдержадміністрації Борис Мелашенко під час зустрічі з педагогами, учнями та гостями навчального закладу.

Крім того, він вручив директору школи Наталії Дубині електропилу для пиляння дров.

Нова котельня з двома сучасними твердопаливними котлами використовує альтернативне паливо – дрова, тріску, тирсу, вугілля, що значно вигідніше за газ. Загальна потужність котельні 700 кВт.

Реалізація проекту коштувала понад півтора мільйона гривень. З них 1,1 мільйона гривень – кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, 63,4 тисячі гривень виділили з районного бюджету, 322 тисячі гривень – залишок освітньої субвенції на початок року.

Наразі в закладі навчаються 263 дитини, в тому числі із сусіднього села Вербівка, працюють 35 педагогів, медична сестра та 13 осіб обслуговуючого персоналу.

До речі, газова котельня залишається в робочому стані, і в разі потреби є можливість її підключення до газового опалення.

За інформацією відділу інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю апарату Ріпкинської райдержадміністрації

 

13 березня 2018

Ефективне споживання енергоресурсів — шлях країни до енергонезалежності

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук днями прокоментував стан справ у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики в країні.

— Із питанням заміщення газу Уряд вже кілька років поспіль справляється досить ефективно. Якщо у 2014 році на мирній частині України такими категоріями споживачів як бюджетна сфера, населення, теплокомуненерго було спожито 24 мільярди кубічних метрів газу, то вже у 2017 році цей показник склав 18 мільярдів. Тобто 6 мільярдів кубометрів газу річних — економія для країни, – повідомив Сергій Савчук та зазначив ті законодавчі кроки та дії, завдяки яким досягнуто такого результату.

Значній економії газу сприяв комплекс заходів як адміністративного, так і заохочувального характеру. Це, у тому числі, стимулюючий тариф на тепло «не з газу», «теплі кредити», місцеві програми здешевлення «теплих кредитів», впровадження ЕСКО-механізму у бюджетній сфері, розвиток використання відновлюваних джерел енергії, популяризація переваг енергоефективної поведінки тощо.

— Зокрема, програма «теплих кредитів» дозволила країні заощаджувати до 200 мільйонів кубометрів газу в рік. Якщо продовжувати дію програми та виділяти на неї щороку по 2 мільярди гривень, до 2022 року дійдемо до економії у розмірі 1 мільярду кубометрів газу в рік, — пояснив Сергій Савчук.

У цілому ж у планах до 2022 року — заощаджувати по 5 мільярдів кубометрів газу в рік, тобто споживати 13 мільярдів по трьом категоріям споживачів (населення, теплокомуненерго, бюджетна сфера).

До слова, шлях до зменшення енергозалежності країни окреслено в прийнятих стратегічних документах: Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, Національному плані дій з енергоефективності на період до 2020 року, Енергетичній стратегії України на період до 2035 року.

 

 

Матеріали Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України

 

4 січня 2018

Відновлювана енергетика в Україні розвивається. Чернігівщина не стоїть осторонь

Про це свідчать дані за 2016 рік Державної служби статистики України стосовно Енергетичного балансу держави.

Аналіз Енергетичного балансу України за період з 2010 по 2016 роки показав, що частка енергоресурсів, вироблених з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому енергоспоживанні збільшилася вдвічі: з 2,9 % до 5,8 %. Зокрема, значне її зростання відзначається у конкретних секторах:

- в електроенергетиці – з 6,5 % до 7,8 %;

- у системах опалення – з 2,4 % до 6,2 %;

- у транспортному секторі – з 1,1 % до 2,1 %.

Вартий уваги той факт, що в Україні активно розвивається біоенергетика. У 2016 році біопаливо та відходи займали найвагомішу частку у структурі виробництва енергії з відновлюваних джерел, а саме – 81 %. Так, за даними Біоенергетичної асоціації України, обсяг загального постачання первинної енергії з біопалив та відходів у 2016 році склав майже 3 мільйони тонн нафтового еквіваленту, що відповідає близько 3,5 мільярдів кубометрів газу.

Крім цього, проведений Біоенергетичною асоціацією України аналіз даних за період 2010-2016 роки свідчить про те, що середній темп розвитку сектору біоенергетики в Україні складає:

- 45 % на рік за показником «виробництво біопалив та відходів»;

- 35 % на рік за показником «загальне постачання первинної енергії з біопалив та відходів».

На Чернігівщині в 2016 році у м. Корюківка ТОВ «Кліар Енерджі» введено в експлуатацію І чергу теплової електростанції потужністю 3,5 МВт на біомасі. Обсяг виробленої електричної енергії за 9 місяців минулого року складає понад 12 тисяч кВт/год.

За рахунок коштів Урядової програми «теплих» кредитів та відповідної обласної програми стимулювання до запровадження енергоефективних заходів у приватному секторі області впродовж 2016-2017 років запущено 42 генеруючі установки, які використовують сонячне випромінювання (сонячні батареї) загальною потужністю 537,6 кВт. За 9 місяців 2017 року загальний обсяг виробництва електричної енергії установками споживачів перевищив 226 тисяч кВт/год.

Слід зазначити, що за 9 місяців минулого року обсяги електричної енергії, що вироблялася приватним сектором та генеруючими підприємствами з альтернативних видів палива, становили 13 мільйонів кВт/год, що майже в 4 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Крім того, у 2016-2017 роках на 76 об’єктах бюджетної сфери Чернігівщини проведено роботи з реконструкції котелень, переведення їх на використання альтернативних видів палива. Це дало змогу збільшити частку сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива в регіоні до 8,1 %, або до 291 Гкал/год. (2015 рік – 5,3 %, 2014 рік – 3,7 %).

Також минулоріч розпочато реалізацію двох інвестиційних проектів у сфері відновлювальної енергетики:

- будівництво теплової електростанції потужністю 7500 кВт, що працюватиме на біопаливі в Козелецькому районі (ТОВ «Деснянська ТЕС»);

- будівництво комплексу з переробки органічних відходів (цукрового жому) в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії в смт Линовиця Прилуцького району (ПАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»).

За інформацією Держенергоефективності,
Департаменту житлово-комунального господарства та
паливно-енергетичного комплексу Чернігівської облдержадміністрації

 

3 січня 2018

Фонд енергоефективності – новий інструмент реалізації проектів енергомодернізації України

В Україні починає роботу Фонд енергоефективності, який стане новим інструментом реалізації проектів енергомодернізації держави – як на рівні домогосподарств, так і на рівні юридичних осіб. Робота Фонду регламентується законодавством України, а його бюджет формується за рахунок коштів Державного бюджету і, як очікується, коштів від міжнародних партнерів України.

Коментуючи запуск роботи Фонду, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відзначав, що це, по суті, є стартом масштабних змін у сфері, передусім, комунального господарства держави.

– Ми будемо нарощувати ресурси для того, аби Україна стала енергоефективною, люди отримували тепло та затишок у своїх оселях і при цьому платили помірну ціну за послуги, – відзначав Глава Уряду.

Робота Фонду, як очікується, базуватиметься на принципах прозорості, законності, конкурентності, добровільності та відповідальності. Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, вровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення сучасних економних опалювальних і охолоджувальних систем, обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання на більш ефективні. Формою надання коштів стане часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним та юридичним особам.

– Ми виділяємо в цілому 2 мільярди гривень на програми енергоефективності, з яких 400 мільйонів гривень – це «теплі кредити», а 1,6 мільярда гривень – масштабні проекти енергомодернізації. Окрім бюджетних асигнувань, ми також очікуємо надходження коштів від наших європейських партнерів. Є рішення про виділення 100 мільйонів євро, це приблизно 3 мільярди гривень. Зазначений транш буде розділений на декілька періодів, – повідомив Володимир Гройсман.

Він підкреслив, що всі проекти енергомодернізації будуть реалізовані одночасно із програмами запровадження ефективного споживання ресурсів, а також суттєвого збільшення видобутку власного газу.

За прогнозами Уряду, за 3-5 років роботи Фонду енергоефективності щорічна економія газу за рахунок ефективного використання палива становитиме не менше 1,5 мільярда кубометрів, при цьому запуск нових виробництв на основі новітніх технологій дозволить створити додатково близько 75 тисяч нових робочих місць.

 

За інформацією Департаменту інформації та комунікацій
з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

 


 

Мільйон на енергозбереження та енергоефективність

Із обласного бюджету на Чернігівщині на програму здешевлення «теплих кредитів» виділили мільйон гривень. Станом на 10 листопада профінансовано 95,8% до плану.

За час реалізації державної програми упродовж 2014-2016 років по області видано кредити понад 4 тисячам осіб на загальну суму – більше 59 мільйонів гривень. З початку 2017 року прокредитовано майже 2,4 тисячі осіб.

Завдяки тісній співпраці Держенергоефективності з місцевою владою в регіонах розроблено та фінансується 151 місцева програма здешевлення «теплих кредитів». На реалізацію цих програм виділено понад 112 мільйонів гривень. Наразі з цієї суми майже 51 мільйон відшкодовано 50 тисячам позичальників.

 —  Вже третій рік поспіль ми працюємо з місцевою владою у напрямі стимулювання населення до утеплення житла. Це співробітництво надзвичайно продуктивне. Завдяки місцевій підтримці населення отримує подвійну та навіть потрійну допомогу на енергоефективні заходи, — прокоментував голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

За інформацією Держенергоефективності України

 


 

Де Чернігівщині брати гроші на енергоефективність та енергозбереження?

Відповідь на це питання сьогодні шукали під час Міжнародної конференції «Сприяючи енергоефективності в Україні: кращий досвід із Словаччини» в рамках проекту «Розбудова спроможностей для реформування енергетичного сектору в Україні».

Спілкувалися з словацькою делегацією заступник голови облдержадміністрації Сергій Сергієнко, заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики Дмитро Іванов.

Пряма мова Дмитра Іванова:

Історично так склалося, що Словаччина та Україна мали досить схожу інфраструктуру. Однак, перша країна пішла значно вперед у питанні енергоефективності. Досвідом швидких та якісних змін сьогодні й ділилися іноземні фахівці.

Насамперед сіверських спеціалістів навчатимуть писати відповідні проекти для отримання коштів на необхідні заходи.

Варто зауважити, що Чернігівщина вже має позитивний досвід реалізації таких ініціатив. Мова йде про заміну вуличного освітлення в Мені.

 Також реалізовується обласна Програма стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Чернігівської області на 2016-2017 роки. Вона передбачає здійснення комплексу заходів із термомодернізації будівель та альтернативного енергозабезпечення. Загальний обсяг фінансування — два мільйони гривень.

— Необхідно усвідомлювати, що ресурси вичерпні. Тож чіткий аудит дозволить розрахувати їх використання на довший період. Населення має розуміти — встановлення лічильника, у першу чергу, на користь самому користувачу послуг, — зазначив Сергій Сергієнко.— Звичайно, є над чим працювати і урядовцям. Зокрема і над удосконаленням механізму надання субсидій.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 


 

 

Енергоефективність: плани та реальні результати на Чернігівщині

 

Енергетична незалежність України — нездійсненні мрії чи нагальна необхідність відмовитися від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, вартість яких постійно зростає? На сьогодні держава нераціонально споживає електроенергію, тепло, воду, газ. Навчитися економити — головне завдання кожного.

Де дізнатися більше

 


 

Чернігівщина долучається до міжнародних проектів з енергоефективності

 

«Угода мерів та енергоефективність будівель: вчора, сьогодні, завтра» – тема одинадцятої Міжнародної конференції, яка розпочала свою роботу вчора, 19 червня, у Славутичі (Київська область).

Від Чернігівської області в заході взяли участь заступник голови облдержадміністрації Сергій Сергієнко, заступник директора Департаменту ЖКГ та ПЕК ОДА Андрій Ярош, представники міських рад Чернігова і Ніжина.

Конференція проходить у рамках проведення Європейського тижня сталої енергії в Україні.

Серед ключових питань заходу – головні виклики впровадження енергетичних реформ в Україні, аспекти термомодернізації будівель та потенціалу застосування нових європейських будівельних стандартів, програми та проекти підтримки Угоди мерів 2020-2030.

У панельних тематичних дискусіях беруть участь провідні українські та зарубіжні експерти, представники органів центральної та місцевої виконавчої влади, міжнародних донорських структур, громадських організацій, українських міст-підписантів Угоди мерів, членів Асоціації «Енергоефективні міста України» (АЕМУ).

– «Угода мерів» для наших міст – це корисний досвід створення системи енергетичного менеджменту, а також можливість отримати інвестиції для модернізації житлово-комунального господарства, генерації, транспортування і споживання енергії. На сьогодні до цього проекту вже долучились п’ять населених пунктів області: Чернігів, Ніжин, Мена, Корюківка та Варва. Зокрема, в Чернігові та Мені в рамках проекту реалізовано ряд ініціатив у бюджетній та житлово-комунальній сферах. Практика показує, що участь у подібних програмах є найкращим способом для місцевих громад досягти своєї енергонезалежності, – вважає Сергій Сергієнко.

Довідково: Захід організовано АЕМУ спільно зі Славутицькою міською радою за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні, проекту «Угода мерів Схід» (CoM East) та програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» (CoM-DeP), що фінансуються ЄС, а також проектів, що фінансуються Урядом Німеччини та впроваджуються GIZ.

За інформацією Департаменту житлово-комунального господарства
та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської облдержадміністрації,
фото із сайту Славутицької міської ради

 


 

 

Держенергонагляд наголошує на своєчасній та якісній підготовці до опалювального періоду

 

В області триває підготовка до осінньо-зимового періоду 2017-2018 років. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Чернігівській області наголошує суб’єктам електроенергетики, суб’єктам відносин у сфері теплопостачання та споживачам електричної енергії про необхідність належної підготовки до опалювального сезону. Аби пройти його належним чином, забезпечивши стале функціонування об'єднаної енергетичної системи України, надійне постачання енергії споживачам.

Держенергонагляд пропонує виконати наступні заходи:

— своєчасно провести ремонтні роботи на енергетичних установках та мережах;

— провести навчання персоналу, що обслуговує енергетичні установки;

— привести схеми електропостачання до нормального режиму роботи, передбаченого проектними рішеннями;

— виконати промивку трубопроводів теплових мереж внутрішньобудинкових систем теплопостачання;

— перевірити технічний стан пристроїв релейного захисту та автоматики;

— перевірити технічний стан теплових пунктів, рамок управління внутрішньобудинковою системою опалення, насосних агрегатів, водопідігрівачів, вузлів обліку теплової енергії, контрольно-вимірювальних пристроїв та автоматики;

— перевірити технічний стан ізоляції трубопроводів теплових мереж, інженерних об'єктів та під'їздів житлових будинків.

Серед окремих рекомендацій:

— провести протиаварійні тренування з відповідним технічним персоналом;

— укомплектувати робочі місця виробничого персоналу оперативною та технічною документацією;

— переглянути та за необхідності внести зміни до Положення про взаємовідносини між споживачем та електропередавальною організацією стосовно оперативного керування ПС 35-110(150) кВ, у тому числі при включенні автономних електростанцій.

ІНФОМАЦІЙНИЙ ЛИСТ Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Чернігівській області

За інформацією Державної інспекції з енергетичного
нагляду за режимами споживання електричної
і теплової енергії у Чернігівській області

 


 

Реконструкція будівлі Бахмацької амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального закладу «Бахмацький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької районної ради Чернігівської області з впровадженням заходів теплореновації по вул. Жовтнева, 32, м. Бахмач Чернігівської області стала одним із шести проектів-переможців з енергозбереження в медичних закладах

 

На попередньому засіданні регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2017 році, розглянули та виставили на оцінку 20 проектів з енергоефективності в медичних закладах.

У результаті оцінювання 14 проектів пройшли регіональний відбір, набравши більше мінімально необхідних 30 балів.

Загальний рейтинговий список проектів, що брали участь у попередньому конкурсному відборі (проекти з енергоефективності закладів охорони здоров’я).

Проте, зважаючи на виділений ліміт коштів на цей напрямок – близько 11,3 мільйона гривень, до Мінрегіону на погодження буде направлено лише шість проектів:

1. Капітальний ремонт даху навчального корпусу № 2 Прилуцького медичного училища за адресою: вул. Київська, 243, м. Прилуки Чернігівської області.

2. Утеплення центрального корпусу із застосуванням енергозберігаючих технологій комунального закладу «Коропська центральна районна лікарня» в смт Короп Чернігівської області (реконструкція).

3. Реконструкція фасаду двоповерхового лікувального корпусу по вул. Шевченка, 61-А, м. Мена Чернігівської області.

4. Реконструкція покрівлі інфекційного відділення Корюківської центральної районної лікарні по вул. Шевченка, 101, м. Корюківка Чернігівської області.

5. Реконструкція будівлі Бахмацької амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального закладу «Бахмацький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Бахмацької районної ради Чернігівської області з впровадженням заходів теплореновації по вул. Жовтнева, 32, м. Бахмач Чернігівської області.

6. Реконструкція системи теплозабезпечення комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області по вул. Шевченка, 114, м. Чернігів. Реконструкція існуючої котельні з установленням додаткових котлів.

Секретар комісії Ірина Помеленко акцентувала увагу членів комісії на обов’язковому дотриманню критеріїв оцінювання проектів, аби вони були без проблем погоджені Мінрегіоном. Наголосила і на необхідності замовникам будівництва отримати висновок Держенергоефективності щодо відповідності заходів з реалізації проектів державним будівельним нормам та стандартам з енергозбереження.

Також на розгляд комісії винесено проекти заходів з енергоефективності в навчальних закладах.

 


 

08 Червня 2017

Щотижня в Україні 15-20 ОСББ долучаються до впровадження енергоефективних заходів за програмою «теплих» кредитів

 

Весняно-літній період – ідеальна пора для модернізації будинків, утеплення та підготовки до наступного опалювального сезону. Усе більше об’єднань співвласників багатоквартирних будинків в Україні опікуються цими питаннями. Так, минулого місяця щотижня новими учасниками програми «теплих» кредитів ставали 15-20 ОСББ. Загалом, у травні програмою скористалося 82 об’єднання, які залучили на енергоефективні заходи біля 12 мільйонів гривень. Для порівняння, у квітні таких охочих до енергоощадності було 59.

– Для ОСББ існують надзвичайно вигідні умови для реалізації енергоефективних заходів у багатоповерхівках. Усе це завдяки тісній співпраці Держенергоефективності та місцевої влади в напрямку впровадження місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів. У результаті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків мають нагоду отримати подвійне та навіть потрійне відшкодування витрат при утепленні. З держбюджету їм належить компенсація від 40 до 70 % суми «теплого» кредиту, а з місцевих бюджетів – відшкодування відсоткової ставки або ще частини суми кредиту, – зазначив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

До прикладу, львівське ОСББ «Стрийська, 91» залучило понад мільйон гривень на утеплення будинку та заміну вікон. При цьому воно отримало подвійне відшкодування: від держави – 488 тисяч гривень, від міста – 384 тисячі гривень. У результаті – витрати на опалення скоротилися на 43 %.

З початку дії програми «теплих» кредитів її перевагами скористалися 837 ОСББ з різних куточків України. Вони залучили на термомодернізацію багатоповерхівок більше 110 мільйонів гривень.

Довідково. Дізнатися, в яких містах, районах та областях діють місцеві програми здешевлення «теплих» кредитів, можна за допомогою Інтерактивної карти на сайті Держенергоефективності.

За інформацією Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України

 

07 Червня 2017

За досвідом енергозбереження — до Латвійської республіки


Минулого тижня заступник голови облдержадміністрації Сергій Сергієнко у складі делегації з Чернігівщини вивчав досвід впровадження заходів енергозбереження та енергоефективності у Латвійській Республіці.

У ході візиту відбулись зустрічі у Міністерстві економіки та Посольстві України в Латвії, спілкування з депутатами Саейму, фахівцями з питань енергозбереження, серед яких були й представники Агенції з інвестицій та розвитку Латвії (LIAA).

Побували представники Чернігівщини і у невеличких, близько п’яти тисяч населення, латвійських громадах, таких, як, наприклад, Смілтене, а також на підприємствах, де активно реалізують заходи енергозаощадження та використовують альтернативні джерела енергії.

— Поїздка була дуже змістовною та корисною, — підсумував Сергій Сергієнко. — Адже порівняно з Латвією ми ще тільки починаємо рух у даному напрямку. І латвійський досвід енергозбереження у нечисленних громадах та на підприємствах стане нам у нагоді, особливо зважаючи на зміни в територіально-адміністративному устрої, пов’язані з децентралізацією.

Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
облдержадміністрації