Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія - http://bahadm.cg.gov.ua/old
back

В И С Т А В К А

21 січня 2019

З 21 січня 2019 року в архівному відділі районної державної адміністрації розгорнуто  фотодокументальну виставку «Що таке соборність: значення Дня єдності для України».

Ідея Соборності генетично закладена в українцях з давніх давен. Від часів феодального дроблення Київської Русі вона стала однією з запорук збереження нашої державності та національного самоусвідомлення. У найважчі часи національної історії українці озброювалися нею для боротьби з ворогами. Сама ж ідея соборності немислима без ідеї державності, без національного поступу. Кращі провідники України - Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Володимир Мономах і Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич і Данило Галицький, Богдан Хмельницький і Іван Виговський, Петро Дорошенко і Іван Мазепа в різні часи й за різних історичних обставин намагались втілювати її в життя. Після втрат державної самостійності та ознак державної організації Україною, в нашого народу ніколи не зникала надія на відновлення державотворчого життя і відчуття належності до великої соборницької та єдинокровної нації.

Навіть будучи поділеними між кількома чужинними державами українці завжди вірили і сподівалися на національне об’єднання.

Акт злуки – урочисте проголошення Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22 січня 1919 р. в Києві.

У результаті ухвалення ІІІ-го Універсалу Української Центральної Ради  7 листопада 1917 року була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло 9 українських губерній.

Під впливом цих подій у жовтні 1918 року у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а  19 жовтня  того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславі (нині     м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку.

22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

День злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. став кульмінацією національно-визвольних змагань українців. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

22 січня 1919 рокуНаступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на блакитному полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклали до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від 3 січня.

Формальне об'єднання відбулося, але фактично обидва уряди і обидві держави, затиснені з усіх боків ворогами, продовжували самотужки визвольні змагання. Але державно-правове значення Акта соборності полягає у тому, що вперше на конституційному рівні заявлено про право українського народу мати єдину державу на всій території проживання; вчинено спробу реалізувати це право у конкретних державно-правових актах. Подія стала правовим прецедентом для подальшої боротьби українців за власну державу.

Хоча на початку ХХ ст. Соборна Україна припинила своє існування, Акт Злуки залишився тією знаменною подією, що мала велике історичне значення. Він дав змогу заявити перед усім світом про неподільність українських земель, єдність і солідарність українського народу, став орієнтиром для сучасної соборної суверенної України. 22 січня 1990 року між Києвом і Львовом було створено живий ланцюг єднання - "Українська хвиля" - з нагоди 71-ої річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. Відтоді 22 січня відзначається як День Соборності України. Сьогодні, в епоху глобалізації та формування нового світового порядку ідея Соборності повинна набути нового змісту, вона мусить поглибитися і розширитися у нашому розумінні далеко поза межі вузького панцира державно-територіальної єдності сполученої Великої України до усвідомлення кожним українцем планетарної Соборності Українського Духу, загальної Соборності Української Нації як абсолюту.