back

Подвиг – безсмертний, пам’ять – священна

17 жовтня 2020

     17 жовтня минає 6 років від дня загибелі нашого земляка, учасника бойових дій в зоні проведення АТО/ООС, Героя, побратима, сина – Олександра Ровного, який загинув біля села Валуйське Станично-Луганського району Луганської області. Його смерть стала непоправною втратою для родини, односельчан, для його друзів та всіх, хто переймався долею українського воїна.

      Щороку ми згадуємо Олександра Ровного, разом з ним і кожного загиблого воїна. «Допоки серця палають – герої не вмирають», –   слова відомої нині української пісні.  Тож нехай у серцях усіх бахмачан пламеніє згадка про Героя, який віддав за нас з вами життя.  

     Слава Україні!

     Героям Слава!

Довідково

      Народився 29 листопада 1991 року у селі Матіївка Бахмацького району Чернігівської області. У 2007 році він закінчив Матіївську ЗОШ І-ІІ ст. Після закінчення школи навчався у ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» за спеціальністю слюсар по ремонту автомобілів. Потім Олександр працював у місті Суми охоронцем банку «Форум».

      Призваний до лав Збройних Сил України у серпні 2014 року.

      Обороняючи східні рубежі України, служив рядовим 92-ї окремої механізованої бригади. Загинув Олександр 17 жовтня 2014 року біля села Валуйське Станично-Луганського району Луганської області.

      Похований у селі Річки Білопільського району Сумської області.

      14 жовтня 2015 року в с. Матіївка відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку на честь Олександра Ровного.

      Указом Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).