back

Вільні та самодостатні: хто допоможе ОТГ бути такими?

01 червня 2018

Основний критерій, яким послуговувалися на Чернігівщині при створенні громад, — самодостатність. З повним адаптуванням різних сфер життєдіяльності держава обіцяла допомогти. Слова дотримала.

Мільйони гривень на розвиток таки надходять. Тільки на розбудову власної інфраструктури громади Чернігівщини у 2016-2017 роках додатково отримали 115 мільйонів гривень, а це 130 реалізованих проектів. Цьогоріч 37 ОТГ отримають бонусів на понад 140 мільйонів.

Виходить, що хто першим об’єднався, той і отримав більше заохочень.

Математика децентралізації

ОТГ

Обсяг субвенції, тис. грн

2016

2017

2018

Вертіївська

6062,7

3880,8

2634,4

Деснянська

11921,8

6400,1

4303,4

У цих розрахунках нескладно розгледіти тенденцію спаду фінансових потоків. І це логічно: громад більше — кожному треба вділити.

Тож коли область повністю пройде етап об’єднання, грошова подушка поступово наближатиметься до мінімуму. Варто зазначити, що вже зараз далеко не всім громадам вистачає фінансів на деякі статті витрат, а покривати їх варто.

Звичайно ж, вирішити ситуацію можна різними шляхами: оптимізація, перерозподіл коштів, на екстрений випадок — позичити. Втім, на цьому далеко не заїдеш. Все ж краще, коли скарбниця має власну копійчину.

Благодатний спосіб — знайти інвестора. Та справа це непроста: де шукати відповідального, як не натрапити на шахраїв та як не продешевити?

Допомогти з цим взялися досвідченіші колеги з Чернігівської ОДА, Агенції регіонального розвитку, ВПУ «Центр розвитку місцевого самоврядування», Чернігівської торгово-промислової палати.

Крок 1. «Де взяти гроші?» Ще восени минулого року відбувся перший Регіональний форум «Інвестиції&Децентралізація». На зібранні за участю представників профільних міністерств, Міжнародного трейд-клубу та потенційних інвесторів голови ОТГ шукали варіанти для розвитку своїх громад. Важливо, що теоретичні поради були доповнені наочним прикладом досягнень громад з рідного регіону та сусідніх областей.

Основні меседжі для громад:
- визначитися із стратегією свого розвитку;
- зробити все для комфорту інвестора: підготувати необхідну документацію (зокрема містобудівну), йти на компромісні рішення;
- постійно знаходитися в активному пошуку інвесторів та грантів.

Лілія Попова, начальник відділу Мінрегіону України: Чернігівщина досить потужно заявила про себе у процесі децентралізації. Вертіївську, Парафіївську, Макіївську, Корюківську, Кіптівську громади беруть за приклад. Все частіше для пілотних ініціатив обирають саме Чернігівську область. Однак працювати ще є над чим. Зокрема варто звернути увагу на вдосконалення навичок написання проектних заявок для вітчизняних та іноземних грантів.

Ірина Кудрик, директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування: Власне, у кожного є свої здобутки, але найбільше залучених зовнішніх ресурсів і інвестицій, мабуть, в Кіптівській громаді. Кілька міжнародних проектів реалізувалося саме в цій громаді. Важливо, аби всі, хто задіяний у процесі децентралізації, комунікували один з одним. Робимо одну справу.

Володимир Кучма, Кіптівський сільський голова: Ми були першопрохідцями зі створення ЦНАПУ. Перед нами часто зачиняли двері. Зараз же їдуть з усієї України переймати досвід.  

Крок 2. «Куди вкласти гроші?» У травні цього року пройшов інший масштабний захід — ІІІ Форум інвестицій та експорту Чернігівщини. Сюди також були запрошені голови ОТГ.

Цього разу детально розібралися з пріоритетними напрямами інвестування на Чернігівщині.

Вигідні галузі для співпраці:
- сільське господарство;
- харчова та переробна промисловість;
- ІТ-індустрія та машинобудування;
- альтернативна енергетика;
- ефективне використання природних ресурсів;
- туристична інфраструктура
.

За підсумками минулого року Чернігівщина має вагомі досягнення у розвитку інвестиційного потенціалу.

Мовою фактів: 1-е місце в Україні — за темпом приросту прямих іноземних інвестицій; 6-й щабель — за збільшення капітальних інвестицій; 2 - а позиція — за зростанням експорту.

Серед найбільших минулорічних проектів: відкриття сучасного хлібозаводу — ТОВ «Рижський хліб» (латвійські інвестиції); введення в експлуатацію дільниці з переробки деревини  — ПАТ «Слов'янські шпалери – КФТП»; відкриття виробничого комплексу з виготовлення металовиробів і металоконструкцій — ТОВ «Паритет-К»; старт ІІІ черги цеху з виробництва апаратів для дистиляції, фільтрації і очищення — ТОВ «ТАН»; спорудження цілісного комплексу підприємства з виробництва обладнання для видуву ПЕТ- тари та видувних форм — ТОВ «ПЕТ Технолоджис Україна»; добудова виробничого приміщення під встановлення технологічної лінії з виробництва картоплі-фрі — ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема».

Крім того, у декількох районах області реконструйовано та збудовано нові зерноочисні та сушильні комплекси, приміщення для утримання великої рогатої худоби.

Вагомим внеском в розвиток туристичного потенціалу та інфраструктури міста Чернігова стало відкриття нового готелю європейського рівня «Reikartz».

Юлія Свириденкоперший заступник голови Чернігівської ОДА: Промовистим є приклад відкриття заводу з виробництва зернових пластівців ТОВ «Добродія Фудз» (AgricomGroup) у Михайло-Коцюбинській ОТГ.
Вартість проекту — 10 мільйонів доларів, потужність — близько 1,2 тисячі тонн пластівців у місяць, очікується створення близько сотні нових робочих місць.
Підприємство з’явилося всього за рік після підписання Меморандуму про співробітництво між Чернігівською обласною державною адміністрацією, Регіональною торгово-промисловою палатою та Національною агропромисловою групою Agricom Group. Домовленості досягли якраз на попередньому Форумі інвестицій та експорту.
Розширюється і коло міжнародних партнерів. Відтепер Чернігівщина бере участь у проекті «Forbiz»; реалізації програм «Польська допомога для розвитку», «Еразмус для молодих підприємців», «U-LEAD з Європою: покращення якості місцевих послуг для населення», Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства Білорусь-Україна та багато іншого.

Василь Федюк, радник з питань координації та планування регіонального розвитку: Перше, що має зробити об’єднана територіальна громада — провести інвентаризацію. Тобто перевірити свої активи, людський потенціал. Адже необхідно чітко розуміти, що пропонувати інвестору.
Окрім того, зараз є чимало джерел фінансування достойних проектів. Це і державна підтримка, зокрема Державний фонд регіонального розвитку, і власні надходження громади, і грантові кошти (наразі чимало міжнародних донорів готові вкладати в децентралізацію). Хороший механізм і державно-приватного партнерства.
Керівництво громади має чітко розставляти пріоритети та не просто «латати діри», а думати про перспективу. Відтак, краще мати у штаті людину чи групу осіб, які займатимуться безпосередньо пошуком та написанням проектів. На це, а не тільки на соціальну сферу, варто спрямувати частину публічних коштів громади.

Сергій Гарус, голова Іванівської ОТГ: Громада веде активний пошук інвесторів. Однак, наразі пропонувати щось важко, адже поки ОТГ не має можливості розпоряджатися землями за межами населених пунктів, а саме на них і мають розташовуватися ймовірні потужності.
Уже три місяці як Держгеокадастр мав би виконувати рішення Уряду та меморандуми з місцевими радами щодо передачі земель в розпорядження об’єднаним громадам. Реалії ж не тішать: ще жодного гектару земель наші громади не отримали.
До того ж, якщо з пошуком інвесторів в аграрній сфері простіше, то виробнича діяльність потребує додаткових зусиль. Наразі запропонувати щось важко, адже є проблеми з вільним доступом до енергоресурсів, газу.
Громади залучатимуть інвестиції, адже це додаткові податки, а значить — розвиток, однак держава має врегулювати ще чимало пунктів.

***

Об’єднана територіальна громада — своєрідна маленька держава, економіка якої залежить від ефективного використання власних ресурсів. Особливість ОТГ в межах одного регіону полягає в тому, що всі вони мають приблизно однакові умови для старту, а от хто як продовжить шлях — рішення індивідуальне.

Наталія Іващенко