Бахмачський відділ соц. захисту

Чи є найвища насолода, як насолода творити? (До 100 річчя з Дня народження скульптора Олександра Ситника)

24 січня 2020

Сьогодні варто згадати нашого земляка, талановитого митця Олександра Ситника.

24 січня 1920 р. в Батурині, в родині кравців народився майбутній відомий український скульптор, член Спілки художників УРСР Олександр Васильович Ситник. Освіту отримав в Батуринській семирічній школі. Маючи неабиякий хист до малювання, він вже в 16 років написав власний автопортрет. Вирішивши поєднати власне життя з творчістю, в 1937 році вступає до Одеського художнього училища. По закінченню третього курсу, в 1940 році, вступає до Ленінградського інституту живопису, скульптури і архітектури (сучасний Санкт-Петербузький державний академічний інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І.Є. Рєпіна).

На початку Другої Світової війни, не закінчивши навчання, Олександр Васильович йде добровольцем на фронт. На початку вересня 1941 року потрапляє в полон. Після війни він повертається до навчання і в 1950 році закінчує Академію мистецтв.

З 1952 року скульптор жив в м. Дніпрі та активно займався викладацькою діяльністю в класі скульптури Дніпропетровського художнього училища (1952–1966 рр). Викладацьку майстерність тісно поєднував із творчою діяльністю. В цей час з’являються його перші скульптури, що й до наших днів є окрасою міста.

В 1971 році Олександр Ситник переїздить до Києва, викладає в Київському художньому училищі, працює в Художньому фонді України. Вільний від викладацької діяльності час Олександр Васильович проводив у майстернях, де й створювалися нові композиції, в тому числі пам’ятник Герою Радянського Союзу М. В. Кадуну, встановлений на території Батуринської середньої школи у 1975 р., а в 1990 р. - на території автошколи ДОСААФ в м. Бахмач.